DOI: https://doi.org/10.33989/2524-2490.2020.32.202442

ТРАДИЦІЇ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ МЕЛОДРАМИ У П’ЄСІ І. П. КОТЛЯРЕВСЬКОГО «НАТАЛКА ПОЛТАВКА»

O. NIKOLENKO, O. KYRYLCHUK

Анотація


У статті розглянуто розвиток жанру мелодрами в національних літера-
турах Європи (французькій, англійській, німецький), а також місце п’єси «Наталка Полтавка» І. П. Котляревського в контексті провідних тенденцій
європейської драматургії кінця XVIII – початку XIX ст. Відзначено, що в «Наталці Полтавці» виявилися деякі ознаки жанру мелодрами, проте автор надав їм нового смислу та звучання, що зумовило його творчий підхід до традиції та активне новаторство. У французькій та англійській мелодрамах традиційною була тема долі дівчини чи жінки, які потерпали від бідності та багатих панів. Однак якщо у європейських мелодрамах цей сюжет був перенесений у площину екзотики, готики чи давнини, то І. П. Котляревський у «Наталці Полтавці» зробив цей сюжет більш реалістичним, зумовленим конкретними життєвими обставинами. Мелодрамі як жанру притаманні захоплива інтрига, постійне утримування глядачів у напрузі, ситуація «шоку», несподіваний розвиток подій. У європейських мелодрамах це досягалося здебільшого за допомогою таємничих обставин. Порівняно з подібними європейськими п’єсами, таємниці у п’єсі І. П. Котляревського не відірвані від реальності, вони зумовлені логікою життя й характерами персонажів. У мелодрамах Європи виявляється гіперболізоване зображення пристрастей, душевних переживань і страждань персонажів. Це простежується і в п’єсі І. П. Котляревського «Наталка Полтавка». Душевні стани персонажів розкривають народнопоетичний або авторський лірично-музичний інтертекст. Якщо у Європі лірична стихія мелодрами була зумовлена переважно любовними колізіями, то І. П. Котляревський збагатив п’єсу новими темами й мотивами за рахунок народних пісень, що дозволило письменникові вийти за межі суто любовного сюжету. У піснях із п’єси «Наталка Полтавка», крім кохання, ідеться про історичні шляхи українського народу, про тяжку долю козака, про чесноти й гріхи світу, про долю людську, про стосунки батьків і дітей, про єдність народу в любові до Бога тощо. У такий спосіб розширюються художній час і простір твору. У «Наталці Полтавці» змальовано не лише життєві історії окремих людей, а й історичний шлях українського народу.

Ключові слова


І. П. Котляревський; «Наталка Полтавка»; драма; мелодрама; традиції; новаторство; інтертекст

Повний текст:

PDF

Посилання


Albert, H. (2014). Goethe und Musik. Hamburg: Severus Verlag.

Boiadzhiev, G. N. (2009). Ot Sofokla do Brekhta za sorok teatralnykh vecherov [From Sophocles to Brecht during forty theatrical evenings]. Moskva: GITIS [in Russian].

Goethe, J. W. (1998). Sämtliche Werke. Briefe, Tagebücher und Gespräche. (V. C. Dörr & N. Oellers, Eds.) (Vol.

. Frankfurt am Main: Deutscher Klassiker Verlag.

Gogol, N. V. (1952). Polnoe sobranie sochinenii [Full composition of writings] (Vol. 8). Moskva: Izd-vo AN SSSR [in Russian].

Kotliarevskyi, I. (1987). Eneida. Natalka Poltavka. Moskal-charivnyk [Aeneid. Natalka Poltavka. Muscovite magician]. Kyiv: Dnipro [in Ukrainian].

Lessing, G. E. (1979). Hamburgische Dramaturgie. Hildesheim: Georg Olms Verlag.

Man, P. de. (1979). Rousseau. Self (Pygmalion). In Allegories of Reading. Figural Language in Rousseau, Nietzsche, Rilke, and Proust (pp. 160-187). New Haven: Yale University Press.

Mokulskii, S. S. (1952). Khrestomatiia po istorii zapadnoevropeiskogo teatra [Reading book on the history of the West European theater]. Moskva: Iskusstvo [in Russian].

Rousseau, J. J. (1779). Pygmalion, a poem. From the French of J.J. Rousseau. J. Kearby, etc.: London.

Ukrainskii sbornik I. I. Sreznevskogo [Ukrainian collection of I. I. Sreznevsky]. (1838). Knizhka pervaja. Xarkov: Universitetskaia tipografiia [in Russian].

Zumbusch, C. Proserpina versus Pygmalion. Melodramatische Bewegung bei Goethe und Rousseau Vorträge Aus Dem Warburg-Haus, Band 10. doi: 10.1524/9783050086859.109