ХРОНОТОП ЯК ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧА КАТЕГОРІЯ: ГЕНЕЗА, ЕВОЛЮЦІЯ, ДИСКУРС
DOI:
https://doi.org/10.33989/2524-2490.2018.28.191659Ключові слова:
хронотоп, час, простір, функція хронотопу, художній текст, наративАнотація
У статті досліджено поняття «хронотоп» як літературознавчу категорію: його ґенезу, еволюцію та дискурс. Мета статті – окреслити літературознавчі межі цього поняття та осмислити сучасні концепції, що стосуються взаємозв’язку часу і простору у структурі художнього твору. Розглянуто точки зору на означене поняття провідних літературознавців доби, окреслено домінантні риси у працях кожного з дослідників та запропоновано власне визначення хронотопу.
Особлива увага відведена окресленню взаємозв’язку часу і простору у тексті та їхні взаємозалежності. Наведено огляд різних концепцій хронотопу в літературному творі. Проаналізовано типи часу і простору у взаємозв’язку з наративними особливостями. Художній час та простір є невідʹємними складниками літературного твору, які надають йому внутрішню єдність і завершеність та стають значним виразником індивідуального стилю автора. У статті запропоновано авторське розуміння хронотопу та окреслено його функції в тексті.
Посилання
Bakhtin, M. M. (1975). Formy vremeni i khronotopa v romane. Ocherki po istoricheskoy poetike [The forms of time and chronotope in the novel. Essays on historical poetry]. Іn Bakhtin, M. M. Voprosy literatury i estetiki [Questions of literature and aesthetics] (pp. 234–407). Moskva: Khudozhestvennaya literatura [in Russian].
Bakhtin, M. M. (2000). Epos i roman [Epos and novel]. SanktPeterburg: Azbuka [in Russian].
Karyakin, Yu. (1989). Novyy khronotop [New chronotope]. In Karyakin, Yu. Dostoevskii i kanon XXI veka [Dostoevsky and the canon of the XXI century]. (pp. 639–641). Moskva: Sovetskiy pisatel [in Russian].
Kushnirova, T. V. (2018). Naratyvni strateghii u romannykh formakh kintsia XX – pochatku XXI stolittia [Narrative strategies in the novel forms of the late XX – early XXI century]. Poltava [in Ukrainian].
Likhachev, D. S. (1987). Poetika drevnerusskoy literatury [Poetics of ancient Russian literature]. Moskva: Nauka [in Russian].
Lotman, Yu. M. (2002). Stati po semiotike kultury i iskusstva [The articles about the semiotics of culture and art].
SanktPeterburg:Akademicheskiy proekt [in Russian].
Nikolyukina, A. N. (2001). Literaturnaya entsiklopediya terminov i ponyatiy [Literary Encyclopedia of Terms and Concepts]. Moskva: Intelvak [in Ukrainian].
Tamarchenko, N. D. (2001). Estetika slovesnogo tvorchestva M. Bakhtina i russkaya religioznaya filosofiya [Aesthetics of verbal creativity by M. Bakhtin and russian religious philosophy]. Moskva: RGGU [in Russian].
Fedorov, F. P. (1988). Romanticheskiy khudozhestvennyy mir: prostranstvo i vremya [Romantic art world: space and time]. Riga: Zinante [in Russian].
Khalizev, V. Ye. (2002). Teoriia literatury [Theory of Literature]. Moskva: Vysshaya shkola [in Russian].
Shutaya, N. K. (2005). Syuzhetnye vozmozhnosti khronotopa «prisutstvennoe mesto» i ikh ispolzovanie v proizvedeniyakh russkikh klassikov XIX v. (na primere prozaicheskikh proizvedeniy A. S. Pushkina, N. V. Gogolya i L. N. Tolstogo) [The chronotopeʹs narrative possibilities «presence» and their use in the works of Russian classics of the XIX century]. Vestnik Moskovskogo universiteta, 9(5), 64–75 [in Russian].
Shchukin, V. G. (2004). O filologicheskom obraze mira [About the philological image of the world]. Voprosy filosofii,10, 47–64 [in Russian].
Blanchot, М. (1995). L’éspace littéraire. Paris: Galimard.
Hall, E. (1971). La dimension cachée. Paris: Seuil.
Suvin, D. (1996). On metaphoricity and Narrativity in Fiction: The Chronotope as the Differentia Generica. Wisconsin: SubStabcew 14.3.
