СПОЛУЧНИКОВІ ПОЛІПРЕДИКАТИВНІ ВИСЛОВЛЕННЯ З КОМПРЕСІЄЮ ТА КІЛЬКІСНОЮ РІВНОКОМПОНЕНТНІСТЮ ЯК МОВЛЕННЄВІ ІННОВАЦІЇ ІЗ СИНТАКСИЧНОЮ СИНОНІМІЄЮ (НА МАТЕРІАЛІ ФРАНЦУЗЬКОЇ ХУДОЖНЬОЇ ПРОЗИ ХХ СТОЛІТТЯ)
DOI:
https://doi.org/10.33989/2524-2490.2017.26.191870Ключові слова:
мовленнєва інновація, пертинентність, преференціальна опція, синтаксична синонімія, сполучникове поліпредикативне висловлення, стрижнева структураАнотація
У цій статті синонімічні підрядні та сполучникові поліпредикативні висловлення із синтаксичною синонімією розглядаються як феноменологічно реконструйовані у мові синтаксично та семантично нюансовані одно- та двобазові трансформи стрижневих моно- та поліпредикативних структур, що актуалізуються у вигляді мовленнєвих інновацій- граматизованих та типових або нетипових аграматизованих компресованих та кількісно рівнокомпонентних мовленнєвих інновацій згідно з певною комунікативною інтенцією автора. Будується типологія сполучникових поліпредикативних структур із синтаксичною синонімією на рівні підрядного або цілого висловлень. Шляхом альтернативного лінгвістичного експерименту визначається ступінь ко(н)текстуальної пертинентності стрижневої структури та синонімічних трансформів.
Посилання
Megentesov, S. A. (1993). Jazyk kak obekt issledovanija v svete sinhronno-diahronnoj paradigmy [Language as an object of research in the light of a synchronous-diachronic paradigm]. Filosofija jazyka: v granicah i vne granic (Vol. 1, pp. 73-82). Har'kov: Oko [in Russian].
Muradhanova, T. I., Kazbekov, A. K., & Rashidova, A. D. (2015). K voprosu modal'nyh znachenij v forme «Il eût fait» (vtoraja forma conditionnel) [To the question of modal values in the form "Il eût fait" (second form of conditionnel) ]. Izvestija DGPU. Dagestanskij gosudarstvennyj pedagogicheskij universitet, 3, 62-65 [in Russian].
Norman, B. Ju. (2012). Diffuznyj harakter jazykovyh znakov, dinamichnost' sintaksicheskoj struktury i rechevaja svoboda nositelja jazyka [Diffuse character of linguistic signs, dynamism of syntactic structure and speech freedom of the native speaker]. In M. Iu. Oleshkov (Ed.), Diskurs, sotcium, kreativnost (pp. 42-56). Nizhnij Tagil: Nizhnetagil. gosud. soc.-ped. akad. [in Russian].
Peshkovskij, A. M. (2004). Principy i priemy stilisticheskogo analiza i ocenki hudozhestvennoj prozy [Principles and methods of stylistic analysis and evaluation of artistic prose]. Moskva: Ars Poetica [in Russian].
Shherba, L. V. (2004). Jazykovaja sistema i rechevaja dejatel'nost' [Language system and speech activity]. Moskva: Editorial URSS [in Russian].
Antoine, G. (1959). La coordination en français (Vol. 1). Paris: Éd. d’Artrey.
Bazin, H. (1981). L’église verte. Paris: Éditions du Seuil.
Bernanos, G. (1993). Monsieur Ouine. Paris: Plon.
Boone, A., & Joly, А. (1986). Dictionnaire terminologique de la systématique du langage Paris: Harmattan.
Brunot, F. (1979). La pensée et la langue. Paris: Masson.
Chapsal, M. (1993). Suzanne et la province. Paris: Librairie Arthème Fayard.
Faure, L. (1970). Le malheur fou. Paris: René Julliard.
Frison, Roche. (1975). La dernière migration. Рaris: B. Arthaud.
Gadet, F. (1997). Le français ordinaire. Paris: Armand Colin.
Georgin, R. (1957). Difficultés et finesses de notre langue. Рaris: Éditions A. Bonne.
Gineste, M.-D. (2003). De la phrase à la proposition sémantique: un point de vue de la psychologie cognitive du langage. L’information grammaticale,°98, 48-51.
Gougenheim, G. (1961). Prépositions et conjonctions de subordination en français. Bulletin de Société de Linguistique de Paris, 56.
Le Goffic, P. (1993). Grammaire de la phrase française. Paris: Hachette.
Léourier, Ch. (1990). La loi du monde. Paris: Éditions «J’ai lu».
Marsac, F. (2006). Les constructions infinitives régies par un verbe de perception. Thèse pour le doctorat en sciences du langage. Strasbourg: Université Marc Bloch.
Martin, R. (1983). Pour Une Logique du sеns. Paris: PUF.
Masplâ, F F. (1994). L’incidence guillaumienne: puissance explicatrice, insuffisances, dépassements. La Lingüística francesa. Situación y perspectivas a finales del siglo XX. Zaragoza, 150-163.
Mauriac, F. (1984). Mystère Frontenac. Рaris: Bernard Grasset.
Mellet, S. (1992). Éléments pour une étude de la synonymie syntaxique : l’exemple des conjonctions de cause. Les problèmes de la synonymie en latin. Colloque du centre Alfred Ernout. Université de Paris, IV, 3-4 Juin, 203-222.
Riegel, M., Pellat, J.-C., & Rioul, R. (2007). Grammaire méthodique du français iegel. Paris: Puf.
Tournier, M. (1978). Le coq de bruyère. Paris: Éditions Gallimard.
