МГНОВЕНИЕ ТРАНСА В РАЗДВАИВАЮЩЕМСЯ МИРЕ. МИСТИЧЕСКИЙ ГОЛОС ИЗ БЕЗДНЫ В ВОСПОМИНАНИЯХ ТЭФФИ

Анотація

У статті аналізується маловивчений етап духовної біографії Теффі, яка пережила у мить розлуки з вітчизною глибокий приплив релігійного почуття та містичне прозріння. Увага автора сконцентрована на одному з найдивовижніших та хвилюючих епізодів у житті Теффі. Назавжди залишаючи рідну землю, вона прислуховувалась на борту нічного пароплава до віддаленого пасхального благовісту, і раптом у цей дзвін утрутився голос її сестри, яка, як виявиться потім, у цей самий момент умирала в Архангельску.

Цей факт не вписується ані у фізичні закони нашого світу, ані в логіку характеру письменниці. Хоча вона починала свою творчість з містичних нот, життя Теффі складно назвати зразковим із християнської точки зору. З нею пов’язані уявлення про «королеву російського сміху», про «демонічну жінку» і т. ін. Але в пізніх мемуарах чітко вимальовується і любов до православного християнства.

І ось у момент прощання з батьківщиною в душі письменниці, яка забирала із собою сувенір з Києво‐Печерської лаври, яскраво спалахнула іскра таємничого профетичного прозріння. І хоча на берегах Сени Теффі знову входить у звичайний психологічний стан «світської левиці», вона грішить цікавістю до окультизму і т. ін., і все прожите життя згасає перед цим моментом містичного вивергнення з реальності.